Таємниці лімфи

Для підтримання життя поряд із надходженням поживних речовин, енергетичних ресурсів та кисню необхідно також виведення із тканин кінцевих продуктів метаболізму і токсичних речовин. Дослідження вчених за багато років свідчать, що без прийому їжі людина зможе жити понад місяць, але без видільної функції смерть настає вже на другий день

На сьогоднішній день встановлено, що видільна, як і інші функції організму, пов’язані по-перше, з кров’ю, а по-друге з лімфою.Наукове дослідження лімфи має не менше ніж трьохсотлітню давність. Але детальне дослідження цієї рідини почалося зовсім недавно, в результаті чого було встановлено, що лімфообіг виконує численні досить важливі функції.

  Лімфа разом із кров’ю і тканинною рідиною входить до складу рідкого середовища організму. У перекладі «лімфа» означає чиста вода, волога – це прозора рідина злегка жовтуватого кольору, приторного запаху і солонуватого смаку. Кількість її в організмі точно не визначено. Вважають, що у людини масою 70 кг у стані спокою натщесерце міститься її до 1,5 л. По-перше, вона складається із лімфоцитів – головних захисних клітин організму. За добу у грудну протоку надходить до 40 млрд. лімфоцитів.

  Лімфа, як і кров, містить всі формені елементи, крім тромбоцитів і еритроцитів, які потрапляють в неї при патологічних станах: запалення, шок, пухлини. За складом мінеральних речовин лімфа також нагадує плазму крові.

 Лімфатична система анатомічно складається з наступних частин:

1. Замкнутий кінець лімфатичного русла починається мережею лімфокапілярних судин, які пронизують тканини органів у вигляді лімфокапілярної мережі.
2. Лімфокапілярні судини переходять у внутрішньоорганні сплетення дрібних лімфатичних судин.
3. Останні виходять з органів у вигляді більших відвідних лімфатичних судин, переривчастих на своєму подальшому шляху лімфатичними вузлами.
4. Великі лімфатичні судини вливаються в лімфатичні стовбури і далі в головні лімфатичні протоки тіла - правий і грудний, які впадають у великі вени шиї. 

У транспорті лімфи варто враховувати:

•  в’язкість відтікаючої від периферії лімфи, яка може змінюватися при порушенні лімфоутворення;
• тонус лімфатичних клапанів;
•  зовнішній тиск на стінку лімфатичної судини м’язових скорочень органу та кровоносних судин, що лежать поруч;
• товщина самої стінки лімфатичної судини.
  
    У середині ХХ ст.. вчені говорили про важливість лімфатичної системи в адаптації організму при стрес-реакціях. Встановлено, що при стресових станах у лімфатичних органах спостерігаються гістологічні зміни.
    А як поводить себе лімфатична система під час опіків тіла? Перші три доби після опіку спостерігається утворення численних виростів стінок судин та потовщення їх стінок. Через два тижні після опіку просвіт лімфатичних судин заповнюється білковим детритом, судини склерозуються, капіляри деформуються.  Таким чином, інтенсивні дослідження лімфатичної системи останніх років показали, що вона має безпосереднє відношення до виконання майже всіх фізіологічних функцій організму. Вплив на лімфатичну систему в даний час знаходить широке використання в імунології, онкології, кардіології, токсикології, травматології та інших галузях медицини. І що головне, глибоке вивчення лімфатичної системи розкриє великі перспективи у профілактиці тяжких захворювань та попередженні їхніх ускладнень.

 Посилання на презентацію: http://svitppt.com.ua/biologiya/limfa-limfoobig-ta-yogo-znachennya.html